Майстри перманентного макіяжу нерідко стикаються з проханням видалити татуаж — невдалий, який став немодним або просто набридлий.
Але щоб задовольнити запити клієнта простого бажання недостатньо. Потрібно вміти правильно ідентифікувати проблему, оцінити особливості шкіри та самого татуажу, підібрати максимально ефективні та безпечні методи та засоби, а також правильно їх використовувати.
Ремувери – суспензії для видалення татуажу – можна назвати досконалим інструментом. Вони підходять для більшості випадків, ефективно справляються з видаленням пігментів і за правильного застосування безпечні з погляду можливих ускладнень.
У цій статті ми познайомимо вас з різними видами ремуверів, специфікою їхньої дії та особливостями застосування.
Ремувери для видалення татуажу: основні складові
Дія ремувера визначається його складом, і від цього залежить вибір того чи іншого засобу при видаленні татуажу у різних ситуаціях.
Активні компоненти та їх роль у процесі видалення
У кожного ремуверу є свій, запатентований склад, який може включати не тільки активні компоненти (діючі безпосередньо на пігмент), але також допоміжні, які сприяють більш швидкому відновленню шкіри, виведенню залишкових частинок барвника і ін.
Кислотні
Діючі речовини таких ремуверів представлені органічними або неорганічними кислотами. Це може бути соляна, гліколева, гідроксибурштинова, винна, саліцилова або інша кислота в концентрації, яка забезпечує безпечне застосування на шкірі.
Депігментуюча дія кислотних ремуверів зумовлена руйнуванням зв'язків у молекулах фарби, завдяки чому вона втрачає свою стабільність і виводиться зі шкіри.
Залежно від кількості кислот, включених до складу засобу, він може бути одно-, дво- або мультикомпонентним.
Лужні
Дія лужних ремуверів для видалення татуажу грунтується на гидроксидах (тому їх також нерідко називають оксидними). Це може бути гідроксид калію, кальцію, натрію та ін.
Такі засоби «жорсткіші» порівняно з кислотними, тому що їх ефект зумовлений гідролізацією клітин. По суті, луг, потрапляючи в шкіру, розчиняє клітинну мембрану, що призводить до виділення ферментів, і саме їм відводиться головна роль у деструктуризації пігменту.
Сольові
Активною речовиною таких ремуверів є сіль, найчастіше морська. При видаленні татуажу використовується природна властивість усіх солей поглинати воду. Потрапляючи в шкіру, концентрований сольовий розчин «вбирає» як рідину, так і присутні в ній пігменти.
Для досягнення ефекту потрібна досить висока концентрація розчину, що не завжди є безпечним для шкіри. Хоча сольові склади ефективні щодо пігментів, відновлювальний період протікає довше, ніж за використання інших методів видалення татуажу.
Комбіновані
Такі засоби користуються найбільшою популярністю у професійних майстрів татуажу. Активними речовинами є ретельно підібрані різнорідні речовини.
Найчастіше це кислоти та солі. У кислотно-сольових ремуверах кислоти грають роль руйнівників пігменту, а солі прискорюють виведення зі шкіри продуктів розпаду барвників. При цьому сольовий компонент відрізняється нижчою концентрацією, ніж у моносольових засобах, тому ризики травмування шкіри зведені до мінімуму.
Завдяки такому складу зберігається висока ефективність ремуверу, і підвищується його безпека — у тому числі, за рахунок того, що немає необхідності багаторазово використовувати препарат на одній й тій самій ділянці шкіри.
Як вибрати відповідний ремувер: рекомендації фахівців
При видаленні татуажу з поверхневим заляганням пігментів рекомендуються лужні склади. При більш глибокому — кислотні, і кислотно-сольові.
Що стосується кольору пігменту, техніки татуажу та зони (за винятком міжресничної) — склад засобу не відіграє ролі, оскільки будь-який тип ремуверу буде ефективним.
Для грубої шкіри краще підійдуть кислотні склади, а для обробки поверхневого татуажу на тонкій — лужні. Універсальними можна назвати кислотно-сольові – вони ефективні та безпечні практично на будь-якому типі шкіри.
На консультаційному етапі потрібно обов'язково отримати у клієнта інформацію щодо схильності до алергічних реакцій, утворення келоїдних рубців та наявності захворювань/станів, які вказані як протипоказання до обраного засобу.
Також необхідно візуально оцінити стан шкіри у зоні татуажу, щоб отримати уявлення про те, як вона відреагувала на первинну процедуру. Так, на свіжому перманентному макіяжі на можливі ризики вказує занадто тривала запальна реакція, а на старому — мікрорубці, огрубіння шкіри. У таких випадках рекомендується провести тестове видалення на невеликій ділянці та оцінити реакцію шкіри на вибраний ремувер.
Кроки застосування ремувера для татуажу
У косметології розроблено чітку послідовність дій, які підвищують ефективність ремуверів та знижують ймовірність побічних ефектів або ускладнень.
Підготовка до процедури
Перший етап підготовки є повністю на відповідальності клієнта. Йому рекомендується виключити прийом будь-яких антикоагулянтів та антиагрегантів за 5-7 днів до процедури. А при видаленні татуажу на губах за 3-5 днів слід розпочати прийом антигерпетичного препарату.
Безпосередньо перед процедурою майстер обробляє необхідну зону антисептиком, після чого наносить на неї анестетик. Через 5-20 хвилин залишки знеболювального гелю видаляються, і починається власне введення ремуверу.
Нанесення ремуверу та масаж для покращення впливу
Ремувер вводиться за допомогою звичайної тату-машинки, але замість пігментів використовується вибраний засіб. Голки повинні входити в шкіру під кутом в 90°— це забезпечує максимальне руйнування пігментів, і полегшує виштовхування їх залишків на поверхню шкіри.
Після першого-другого проходу майстер може скористатися масажними техніками, щоб ремувер краще розподілився у шкірі. Рекомендується використовувати легкі рухи, що погладжують, але ні в якому разі не давлять і розтирають.
Постпроцедурні заходи та догляд за шкірою
Після завершення сеансу шкіра додатково обробляється антисептиком. У якості завершального штриху можна нанести ремувер на оброблену зону — пасивно проникаючи в мікроранки, він продовжуватиме свою дію.
Важливо використовувати антисептики без вмісту спирту, оскільки він, маючи дубильну дію, «закриває» пори та мікропроколи, не дозволяючи ремуверу проникати всередину шкіри.
Подальший догляд залишається відповідальності клієнта. Його потрібно проінформувати про те, що для відновлення шкіри та уникнення небажаних ефектів важливо:
- виключити контакт шкіри з водою у перші 1-3 доби (залежно від використаного засобу);
- на 5-10 днів відмовитися від будь-яких термічних процедур (сауна, парові ванни тощо);
- уникати потрапляння на шкіру УФ-променів - це стосується і перебування під сонцем, і відвідування соляріїв;
- на 3-5 днів виключити будь-який хімічний та механічний вплив на оброблені ділянки (косметичний масаж, пілінги, скраби, маски, декоративна косметика тощо).
По можливості клієнту потрібно відмовитися від фізичних навантажень та перебування на спеці (влітку). А якщо це неможливо, рекомендується носити на лобі поглинаючу пов'язку, яка попередить попадання поту на оброблені ділянки. У всіх випадках, коли однієї процедури видалення татуажу виявилося недостатньо, рекомендується повторну проводити після повного відновлення шкіри. Це дозволяє майстру точно оцінити всі тонкощі ситуації, реакцію шкіри, якість руйнування пігментів обраним методом і, у разі необхідності, скоригувати техніку при наступному сеансі.
При виконанні перерахованих правил та неухильному дотриманні рекомендацій виробника препарату, ремувер допоможе позбавитися татуажу без проблем — як під час процедури, так і у відновлювальному періоді.
